Чернігів Стародавній та теперішній - Чернігів для туриста
Субота, 03-Грудень-2016, 04.27.10
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Історія Чернігова [45]
Легенди Чернігова [8]
Чернігівські князі [16]
Туристичні об'єкти [13]
Реклама
Новости туризма
Останні статті
Мы Вконтакте
Посилання

Новое на форуме
Туристичні блоги
Фото Чернігівщини
Статистика

Яндекс.Метрика

Пошук
Головна » Статті » Історія Чернігова » Історія Чернігова

Bookmark and Share

Чернігів Стародавній та теперішній
Так, древньому місту на Десні справді є чим здивувати гостей Чернігів серед інших міст України посідає осібне місце, як один з найдавніших історичних, духовних центрів, де збереглися всесвітньовідомі пам'ятки архітектури та історії, шість з яких ще домонгольського періоду і, на думку фахівців, є одним із найдавніших у Східній Європі. Неповторні архітектурні ансамблі Чернігова вдалося врятувати і зберегти для нащадків значною мірою завдяки діяльності архітектурно-історичного заповідника, сорокаріччя створення якого відзначатиметься наступного року. У плані підготовки до цієї дати працівники архітектурно-іторичного заповідника "Чернігів Стародавній", який з 1988 року має статус національного, провели прес-конференцію - своєрідний підсумок роботи за останній період.
- А зроблено таки чимало, - відзначив генеральний директор заповідника В.Ю.САРАНА. - Тільки за останні 2 роки на реставраційні та ремонтні роботи витрачено майже 7 млн. грн. капіталовкладень з різних джерел фінансування, 3 них майже 2 мільйони пішло на відновлювальні роботи тієї ж Катерининської церкви. Повністю завершено комплекс внутрішніх ремонтно-реставраційних робіт у Борисоглібському соборі і планується, що до 18 квітня, коли відзначатиметься Міжнародний день пам'яток і визначних дат, ця перлина зодчества початку 12 століття гостинно відкриє двері для відвідувачів і туристів. Крім того, значні обсяги реставраційних робіт проведено в Успенському соборі Єлецького монастиря, на Троїцькому та Ільїнському комплексах, зокрема сумо відкрито для екскурсій нижній ярус Антонієвих печер підземна галерея загальною площею приблизно 100 кв. м., з келіями монахів і приміщенням для поховань. Якщо не виникнуть проблеми з фінансуванням - то на цих об'єктах. а також безпосередньо на Чернігівському колегіумі - першому навчальному закладі вищого рівня на Лівобережній Україні, де нині розташована адміністрація національного заповідника, реставраційні роботи продовжуватимуться і в цьому році, на що потрібно щонайменше 4 млн. грн. сказатищо тільки минулого року архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній" відвідало понад 200 тисяч туристів - не тільки з України, а й із Франції. США, Великобританії, Росії та інших країн світу. І все ж. сказати, що наш Чернігів став визначним туристичним центром, на жаль, не можна. Хоча 1000 років тому на шляху "із варяг у греки" Чернігів був справді значним і культурним і торговим, і політичним осередком. До речі, ті ж войовничі варяги несли службу у князівській дружині, а майстровиті греки будували церкви... Та й вся Київська Русь тоді була невід'ємною, високорозвинутою частиною Європи... На жаль, у своєму історичному розвитку ми так і залишилися на півдорозі. не наблизившись ні до варягів, ні до греків. І зараз, через 1000 років, ми ще тільки прагнемо достукатися до Європи, ще тільки плануємо "включити м. Чернігів у міжнародні туристичні маршрути". В той же час, як це не прикре усвідомлювати, але і в 3 тисячолітті ми ще нерідко збочуємо на згубний шлях, так би мовити...

ІЗ ВАРЯГІВ... У ВАРВАРИ

Ну якій, скажіть будь ласка, нормальній людині спаде на думку з сокирою чи кувалдою кидатися на величну красу щойно відреставрованої Катерининської церкви? Ні, якесь дебило довбило з маніакальною заповзятістю ідіота таки роздовбало прожектори освітлення, вартість кожного з яких 4 тисячі гривень. І надміцне скло голландської технології яке витримує вагу до 6 тони виявилося безсилим перед нашою дурістю. Таки ж - "нашою"... Бо важко уявити собі, що подібне могло трапитись, скажімо, у тих же греків чи варягів, і до того ж минутися, по суті, безкарно. Зрештою, і про тих ідейних войовничих атеїстів, які оскверняли святині і руйнували храми Божі - люди теж говорили: "Якщо Господь хоче покарати людину - він відбирає у неї розум". Або чом не розвага для буйної ватаги молодиків, як це було минулої осені, у п'яному угарі скинути з постаменту багатопудову гармату на Валу? Колись казали: "Хто вистрелить у минуле з пістолета - у того майбутнє вистрелить з гармати...". Вистрелити не вистрелили, але нагадали давню істину: що посієш, те і пожнеш А тим часом князівський Дитинець перетворюється на справжній звіринець... Поламані лавки, повитягувані плити з доріжок, понівечені пам'ятники - такі основні прикмети улюблених місць відпочинку нашої молоді, де увечері і з'являтися небезпечно. А вранці ця заповідна територія стає місцем масового вигулу собак: від тендітних болонок - до скажено-лютих вовкодавів... І все це різношерстне собаче плем'я гавкає, скавчить, шкірить зуби, ганяє перехожих, і на всі ці архітектурні заповідні шедеври, пробачте, елегантно піднімає задню лапу.
Зрештою, такій собачій вседозволеності іноді відвідувачі національного заповідника можуть тільки позаздрити. У тому плані, що "хорошо быть кискою, хорошо собачкою - где хочу написаю. где хочу напачкаю". Вихованому туристу, який опиниться на Валу чи на Болдиних горах, нерідко доводиться дуже скрутно: жодного більш-менш пристойного туалету тут не знайдеш. Щоправда, якщо дуже припече - для нагальних потреб можна використати сортир типу "тир" - сміттєзвалище, що утворилося у самому центрі заповідної території. Але цей об'єкт (колишній тир спортивного товариства) кажуть, невідомо коли, невідомо кому передано у приватну власність - тож можуть бути неприємності.
Ось такі, на жаль, сумні і не дуже привабливі реалії найпривабливішого для туризму куточка нашого древнього міста. Колектив національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" докладає всіх зусиль, щоб відродити, зберегти для нащадків безцінні неповторні пам'ятки архітектури та історії, проводить велику науково-дослідницьку роботу, просвітницьку діяльність. Але, на жаль, ті, хто ходить сюди з кувалдою чи пляшкою - на лекції та виставки не ходять... Тож наші духовні і матеріальні цінності треба не тільки пропагувати, а й оберігати, охороняти державою зі всією суворістю закону (як це написано на кожній меморіальній дошці). І тільки навівши лад у власній хаті, можна запрошувати до себе грошовитих гостей з усього світу.


Категорія: Історія Чернігова | Додав: chernigovec (19-Листопад-2010)
Переглядів: 1246 | Теги: історія Чернігова, Чернігів | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar