Церква Миколи Святоші у с. Дніпровському Чернігівського району збудована наприкінці 2011 року на місці, поряд з колишнім приміщенням будинку культури. За історичними даними, упродовж майже 7-ми століть населений пункт належав Києво-Печерській лаврі, а найвідомішою історичною особою, пов’язаною з Дніпровським є преподобний Микола Святоша. У 2009-му році постав над Дніпром пам’ятник святому, а зараз – ошатна церква Миколи Святоші. Канонізованому православною церквою князю у давнину належали Навози-Дніпровське. Саме тому мешканці села вважають святого своїм покровителем.
Дерев'яна церква Святого Духа (кінець XIX ст.) розташована на околиці села Кувечичі Чернігівського району, біля дороги Чернігів – Любеч. Церква Святого Духа являє собою однобанну, хрестоподібну у плані з розвинутими гілками хреста. Церква має чотириярусну дзвіницю.
Казанська церква в с. Улянівка Чернігівського району, за переказами старожилів була перевезена у 1919 році з села Старий Білоус. Казанська церква являє собою кам'яну тридільну споруду і складається з квадратної центральної дільниці, гранчастого вівтаря та бабинця. Первісний вигляд церкви не зберігся, а сучасну церкву було добудовано у 1984 році. Казанська церква в Улянівці увінчана чотирисхилим дахом з наметом на кубічному барабані.
Село Улянівка розташоване на схід від Чернігова. На сьогодні в Улянівці функціонує дві церкви – Вознесенська та Казанська. Дві церкви розміщуються поряд і складають своєрідний храмовий комплекс XVIII - поч. ХХ ст. Вознесенська церква являє собою дерев'яну церкву з прямокутними раменами. Південна і північна дільниці мають окремі входи, орієнтовані як і центральна дільниця – на захід. Обабіч апсиди – приміщення ризниці та паламарні. Четверик середохрестя вкрито наметом на восьмерику із глухим ліхтариком. Із заходу храм сполучається з триярусною наметовою дзвіницею.
У перші дні 2001 р. в Чернігові, у мікрорайоні Масани, був освячений новий православний храм 2000-ліття Різдва Христового. Тим самим завершився найважливіший етап будівництва православного комплексу, що включає малий храм на честь ікони Божої Матері "Живописне джерело" (освячений в квітні 1996 р.) і будівлі недільної школи (1997 р.).
Чернігівська земля дала православному світові чи не найбільше українських святих. Усім відомі славні імена князя Ігоря, мучеників за віру князя Михайла й боярина Федора. Хоча свого часу церква прокляла гетьмана І. Мазепу, проте його висуванців - просвітителів Феодосія Углицького, Данила Туптала, Іоана Максимовича, Антонія Стаховського - возвела в ранг святих... Не випадково саме в Чернігові на площі Героїв Сталінграда започатковане найбільше в обласному центрі будівництво - зведення храму-центру Усіх Святих чернігівських.
Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю чернігівського полковника Я.Лизогуба, а потім перейшов у спадок до його нащадків. Пам'ять про цей славетний козацький рід збереглася у кількох будівлях, що складають мальовничий архітектурний ансамбль. Однією з них є побудована у XVIII ст. (між 1715 та 1747 роками) дерев'яна Георгіївська церква, що стоїть на давньоруському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами. Час побудови Георгіївської церкви точно не встановлений. Найбільш ймовірно, що церкву звели між 1715-1747 роками.
Споруджена в кінці XII - на початку XIII ст. на Чернігівському посаді, біля торгівельної площі. Названа П'ятницька церква на честь покровительки торгівлі Параскеви П'ятниці. До 1786 року була головною спорудою П'ятницького монастиря. Перші реставраційні роботи здійсню¬валися 1670 року. У 90-х рр. XVII ст. на східному і західному фасадах було надбудовано барочні фронтони, а баня стримувала багатоярусне завершення. Значними були перебудови після пожежі 1750 року та в XIX ст., коли П'ятницька церква перетворилася на семибанний храм.
Єкатерининська церква в Чернігові споруджена у стилі українського бароко на місці давнього храму періоду Київської Русі на честь героїзму козаків Чернігівського полку, виявленого під час штурму турецької фортеці Азов під командуванням Я. Лизогуба у 1696 році. Струнка дев'ятидільна споруда, освячена у 1715 року. Основу Катерининської церкви становить центральна, найвища частина, так званий четверик, до якої прилягають восьмигранні в плані об'єми, що утворюють просторовий хрест.
Свято-Казанська церква у Чернігові розташована поряд з літературно-меморіальним музеєм-заповідником Михайла Коцюбинського. Споруджена була протягом 1820-1827 років на честь перемоги у Вітчизняній Війні 1812 року. Свято-Казанська церква двічі перебудовувалася: на початку і в середині XX ст. Після 1943 року використовувалась як кінотеатр, а пізніше - як ремонтно-монтажний комбінат Укрголовторгтехніки Міністерства