Церква Миколи Святоші у с. Дніпровському Чернігівського району збудована наприкінці 2011 року на місці, поряд з колишнім приміщенням будинку культури. За історичними даними, упродовж майже 7-ми століть населений пункт належав Києво-Печерській лаврі, а найвідомішою історичною особою, пов’язаною з Дніпровським є преподобний Микола Святоша. У 2009-му році постав над Дніпром пам’ятник святому, а зараз – ошатна церква Миколи Святоші. Канонізованому православною церквою князю у давнину належали Навози-Дніпровське. Саме тому мешканці села вважають святого своїм покровителем.
Покровська церква у селі Жукля Корюківського району побудована на місці згорілої дерев'яної церкви протягом 1911-1914 років, на кошти генерал-майора М. Комстадіуса - генерал-майором царської армії. Покровська церква вважається дуже цінним архітектурним пам'ятником, оскільки храмів такого типу в Україні зовсім не існує. Повернемося трішки до історії. Микола Комстадіус мав шведське походження та керував багатьма військовими підрозділами та був начальником власної охорони імператора Миколи II.
Свято-Миколаївський храм розташований у селищі Салтикова Дівиця Куликівського району. У 1767 році у Салтиковій Дівиці діяло 4 церкви: Успенська, Миколаївська, Михайлівська та Петропавлівська церкви, при яких діяли школи. Архітектурна довершеність, внутрішній розпис та великий позолочений іконостас Свято-Миколаївського храму вражає своєю красою. Втім, Свято-Миколаївський храм раніше мав зовсім іншу будову. Згодом, завдяки благодійній допомозі уродженця Салтикової Дівиці, бізнесмена та мецената Олександра Владиславовича Труша
За переписом 1897 року у с. Кучинівка значиться дерев'яна Миколаївська церква. За свідченням старожилів, пагорб, на якому збудовано церкву, створений штучно. Церква заввишки 40 метрів з банями та дзвіницею. У 90-х роках 19 ст. при Миколаївській церкві в селі Кучинівка Щорського району діяла церковно-парафіяльна школа. Вперше церква була закрита у 1939 році. Вдруге її закрили у 1961 році. Цього року вона постраждала найбільше. Була зруйнована верхня частина церкви, скинуті та розбиті дзвони. Партійці знімали ікони, топтали їх ногами і палили разом з майном.
Дерев'яна церква Святого Духа (кінець XIX ст.) розташована на околиці села Кувечичі Чернігівського району, біля дороги Чернігів – Любеч. Церква Святого Духа являє собою однобанну, хрестоподібну у плані з розвинутими гілками хреста. Церква має чотириярусну дзвіницю.
Казанська церква в с. Улянівка Чернігівського району, за переказами старожилів була перевезена у 1919 році з села Старий Білоус. Казанська церква являє собою кам'яну тридільну споруду і складається з квадратної центральної дільниці, гранчастого вівтаря та бабинця. Первісний вигляд церкви не зберігся, а сучасну церкву було добудовано у 1984 році. Казанська церква в Улянівці увінчана чотирисхилим дахом з наметом на кубічному барабані.
Село Улянівка розташоване на схід від Чернігова. На сьогодні в Улянівці функціонує дві церкви – Вознесенська та Казанська. Дві церкви розміщуються поряд і складають своєрідний храмовий комплекс XVIII - поч. ХХ ст. Вознесенська церква являє собою дерев'яну церкву з прямокутними раменами. Південна і північна дільниці мають окремі входи, орієнтовані як і центральна дільниця – на захід. Обабіч апсиди – приміщення ризниці та паламарні. Четверик середохрестя вкрито наметом на восьмерику із глухим ліхтариком. Із заходу храм сполучається з триярусною наметовою дзвіницею.
Найщасливішу долю в історії міста Ічні має храм Преображення господня , який діє і понині. В записках Ф. Яжевського згадується, що в першій половині 17 ст. лівий берег р. Іченьки був незаселений, а на тому місці, де був густий ліс, 27 серпня 1811 року, на піднятті, був заснований кам’яний храм на пожертву прихожан і інших благодійників (на місці спаленої в 1804 році дерев’яної Преображенської церкви). Час спорудження першого храму зовсім невідомий і згадується тільки в 1784 році.
Дерев’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці побудовано в 1720 році на місці Троїцького храму, коли ще існував храм святих Апостолів . Знаходився він на південному сході земляного замку на річці Іченька (зараз це приблизно місце , де розташовані відділ районного РАЦСу та дитячий майданчик ). У 1796 року прихожани при старанні протоієрея Ф. Яжевського перебудували храм. Не тільки зовні Успенська церква мала привабливий вигляд, а й всередині вражала красою і багатством.
Цікава історія храму Воскресіння Христова , що знаходився всередині земляного замку на колишньому ринковому майдані. На місці нинішньої Воскресінської церкви ще 1649 року був дерев’яний Воскресінський храм. В літописі Рігельмана сказано: "1662 г. собранные в город Ичню полковником Нежинским Золотаренком полковники , старшини, сотники и именитые козаки избрали там гетьмана полковника переяславского Якима Самченка (Якима Сомка) и присягали ему в соборной церкви и его гетьмана заставили присягать.” Далі сказано, що ця церква згоріла того самого дня, коли невинного, оббреханого Якима Сомка взяли під варту