Видатні уродженці Чернігівщини - Чернігівщина - туристична

БОГДАНОВСЬКА - ПОПОВА ВІРА ЄВСТАФІЇВНА (1867–1896), одна з перших російських жінок-хіміків.

Освіту отримала на Петербурзьких Вищих жіночих курсах і у Женевському університеті. За кордоном одержала вчений ступінь доктора хімічних наук.

У 1895 р. одружилась з Яковом Кузьмичем Поповим, генерал-майором, директором Іжевського збройного та сталеплавильного заводів. В Іжевську проводила досліди у домашній і заводській лабораторіях.

Бец Володимир Олексійович

БЕЦ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ (26. 04. 1834, с. Татарівщина в передмісті м. Остра Чернігівської губернії – 12. 10. 1894) , український лікар – анатом та гістолог, громадський діяч. Доктор медицини (1863). Освіту здобув у Ніжинській та 2-й Київській гімназіях. Закінчив Київський університет у 1860 р. Працював на кафедрі анатомії зазначеного університету. З 1868 р. – екстраординарний професор кафедри анатомії. Автор близько 50 наукових праць. Праця „Атлас человеческого мозга” отримала світове визнання.

Барсук - Мойсеєв Хома Іванович

Барсук – Мойсеєв (Мойза) Хома Іванович (1768, Чернігівщина – 1811, м. Москва), професор фізіології, доктор медицини. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Навчався на медичному факультеті Московського університету (1788 – 1794). У 1794р. захистив докторську дисертацію під назвою „Дисертація медико – практична про дихання”. Це була перша докторська дисертація з питань медицини, написана в Московському університеті.

Бантиш-Каменський Микола Миколайович

БАНТИШ – КАМЕНСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ (27.12. 1737, м. Ніжин – 01. 02 . 1814, Росія) , історик і археограф. Батько відомого історика Д. Бантиш – Каменського. Походив з роду російських дворян молдовського походження. Його батько Микола Костянтинович Бантиш після одруження із молдовською дворянкою Каменською приєднав прізвище дружини. Освіту Бантиш – Каменський здобув у Ніжинській грецькій школі, закінчив Києво – Могилянську академію у 1754 році.

Антоновський Михайло Іванович

АНТОНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ (11.10.1759, сотенне містечко Борзна Ніжинського полку, тепер райцентр Чернігівської області – 1816, м. Санкт-Петербург) , український історик, публіцист, бібліограф і видавець. З 1772 р. навчався у Києво – Могилянській академії, в 1779 – 1783 рр. – у Московському університеті. Служив у Санкт-Петербурзі в Адміралтейській колегії, працював бібліотекарем Імператорської публічної бібліотеки. Близький прогресивного російського письменника, просвітника М.Новикова.

Андреєва - Дельмас Любов Олександрівна

АНДРЕЄВА – ДЕЛЬМАС (уроджена Тищинська) Любов Олександрівна (17 (27). 09. 1884, м.Чернігів – 30. 04. 1969, м.Ленінград) , російська оперна та камерна співачка (меццо-сопрано) і педагог.

Походила з родини українського громадсько-культурного діяча. Початкову музичну освіту здобула у своєї матері – піаністки З.Дельмас. Вокальну освіту - в Петербурзькій консерваторії (1898 – 1905 рр. клас Н.Ірецької).

Алчевська Христина Данилівна

АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА (1841, м. Борзна Чернігівської губернії –1920,м. Харків), український педагог, організатор недільних шкіл в Україні.

Юність Х.Алчевської пройшла в м. Курську, куди був направлений її батько, Журавльов Д.Л., викладач. Та ніколи вона не забувала рідного містечка на Чернігівщині. Мрія повернутися на Україну здійснилася, коли вона вийшла заміж , як писала „за истого украинца”, і подружжя переїхало до Харкова.

Адріанова – Перетц Варвара Павлівна

АДРІАНОВА – ПЕРЕТЦ Варвара Павлівна (30. 04.1888, Ніжин – 6.06.1972, Ленінград),російський і український радянський літературознавець, текстолог, бібліограф, педагог, член – кореспондент АН УРСР з 1926р. і АН СРСР з 1943р. Дружина В.М.Перетца. Закінчила 1912 р. Київський університет. Магістерська дисертація – “Житіє Олексія чоловіка божого в давній руській літературі і народній словесності” (1917). З 1934 р. працювала в Інституті російської літератури АН СРСР (Пушкинський дім), 1947 – 1951р. – зав. сектором давньоруської літератури.

ІОАНИКІЙ ҐАЛЯТОВСЬКИЙ

ІОАНИКІЙ ҐАЛЯТОВСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ЙОАНИКІЙ ( бл. 1620, місце невідоме – 1688, Чернігів), письменник, освітній та церковний діяч України II пол. XVII ст.

Походив з Волині. Здобув освіту в Києво - Могилянській академії в 1640- х роках, був учнем Лазаря Барановича. По закінченні освіти жив на Волині. Близько 1650 р. прийняв чернечий постриг.

Ігнатович Федір Кириякович

Ігнатович Федір Кириякович, чернече ім’я Феофіл (1727, сотенне містечко Білоцерківка Миргородського полку, тепер Великобагачанського р-ну Полтавської обл. – 27.09. 1788, м. Чернігів),викладач, ректор Казанської семінарії, єпископ Чернігівський і Новгород–Сіверський. Народився у сім’ї священика церкви Успіння Богородиці о.Кирияка Ігнатовича. Вступив до Києво-Могилянської академії 25. 09. 1738 р. У 1742 р. студентом – богословом прийняв чернечий постриг у Київському Братському монастирі і на запрошення єпископа Казанського і Свіязького Л. Конашевича виїхав до Казанської семінарії викладачем риторики .