Від минулого до сьогодення. П’ятницька церква. Фото - 28 Липня 2010 - Чернігів для туриста
Середа, 23-Травень-2012, 22.14.15
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Анонс подій [162]
Всеукраїнські заходи [88]
Туристические отчеты [20]
Виставкова діяльність [59]
Знаменні дати [59]
Конкурси, змагання [44]
Новини турбізнесу [469]
Новини Євро 2012 [75]
Події міста [135]
Регіональні заходи [155]
Церкви Чернігівщини [13]
Суспільство [73]
Сторінки історії [136]
Оголошення [58]
Розміщення реклами
Туристичні новини
Останні статті
Посилання


Новое на форуме
Бронирование отеля
  • Дата поездки неизвестна
Реклама
Фото Чернігівщини
Полезные ссылки
Каталог сайтов

Простой и удобный каталог сайтов

Каталог сайтов
Статистика
Лучший каталог сайтов, только самые интересные и полезные сайты!


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Липень » 28 » Від минулого до сьогодення. П’ятницька церква. Фото

Bookmark and Share

11.07.21
Від минулого до сьогодення. П’ятницька церква. Фото
Поруч з обласним українським академічним музично-драматичним театром ім. Т.Г.Шевченка на чатах сивої минувшини, в обрамленні плакучих верб і білокорих беріз, застигла визначна пам'ятка архітектури кінця ХII – початку ХIII століття – П'ятницька церква. Вона була так названа на честь Параскеви П’ятниці, котра сприяла розширенню торгівлі в місті.
Зараз важко сказати, кому належить цей диво-витвір, хоч більшість вчених-дослідників старовини схильні вважати: творцем церкви був давньоруський зодчий Петро Милонег, а зводили її посадські люди. Вона увібрала в собі найновіші риси архітектурного стилю, який сформувався того часу на території Київської Русі. Архітектоніці П’ятницької церкви притаманні лаконізм і чіткість, простота і динамізм. За своєю будовою вона співзвучна всесвітньовідомому твору давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». Обидві пам’ятки – архітектури і літератури – пронизує один мотив – заклик князів і народів до єднання.
У жовтні 1239 року під час монголо-татарської навали храм Параскеви П’ятниці служив захисним редутом.
На жаль, літописи не донесли відомості про будівельні роботи, які велися протягом наступних чотирьох століть. Збереглися документи, які свідчать що в 1640 році було перекрито дах. У ХVII сторіччі при П’ятницькій церкві збудували дівочий монастир. У 1750 році під час великої пожежі всі дерев’яні споруди – огорожа і келії згоріли. У дев’яностих роках XVII сторіччя на східному і західному фасадах була проведена реконструкція, після чого споруда набрала вигляду семибанного храму з великими барочними фронтонами.
На початку ХIХ століття за проектом архітектора А.Карташевського на захід від церкви збудували ротонду-дзвіницю, яку у 1963 році розібрали, у 1820-х роках було зведено кам’яний мур, в якому розташувалися невеликі торгові приміщення.
Своєрідність П’ятницької церкви в тому – зазначає чернігівський архітектор Андрій Карнабед, - що головна увага в декоративній обробці зосереджена на зовнішньому вигляді – фасадах від чого будова вийшла дуже красиво оздоблена, на відміну від строгих фасадів інших храмів.
Давньоруські майстри чудово вміли використовувати декоративні можливості цегли, яка застосовується то у вигляді меандрового поясу, то у вигляді зигзагоподібного орнаменту. Оригінальним елементом на фасадах є і зворотні арки. Великого декоративного ефекту надає обробка площини стін чергуванням рядків цегли з широкими смугами світло-рожевого розчину.
Німецько-фашистські загарбники цинічно заявили на весь світ, мовляв, пам’ятки мистецтва на окупованих територіях на північному фронті не мають історичної цінності і підлягають знищенню. Лиха доля спіткала і визначну пам’ятку архітектури ХII століття.
Після війни протягом 1943-1945 рр. П’ятницька церква була законсервована. У 1955 році під керівництвом видатного радянського архітектора-рестовратора П.Д. Барановського спеціалісти розпочали основні роботи по відбудові церкви, які закінчили у 1962 році.
З 1972 року П’ятницька церква функціонувала як музей, а тільки в роки незалежності її повернуто віруючим.
Цікаву характеристику стародавній пам’ятці архітектури дає український радянський мистецтвознавець Г.Н. Логвін: «У плані – тринавна (8,2Х12,5 м) триапсидна, з чотирма опорними стовпами, які несуть на собі систему склепінь і одну баню. Апсиди значно знижені і слабо виступають з основного об’єму, завдяки цьому храм сприймається як дивовижний стовп-башта. Фасади оформлені багатопрофільованими пучковими пілястрами, плоскими нішами та пояском сітчатого ромбовидного орнаменту з цегли. Інтер’єр церкви відзначається висотно розкритим внутрішнім простором».
До 1786 року П’ятницька церква була головною храмовою спорудою однойменного монастиря. Час заснування його невідомий. У ХVII – XVIII ст. існував як дівочий. Під час народного повстання 1668 року зазнав пошкоджень, відбудували на кошти чернігівського полковника Василя Дуніна-Барковського. Значних втрат зазнав під час пожежі 1750 року. До складу монастиря входила П’ятницька церква, дзвіниця з храмом Прокопія, трапезна, келії з храмом Іоанна Предтечі. Монастир був обнесений дерев’яною огорожею. Закрили монастир у 1786 році.

Віталій Леус
Фото: Воробей Валентин


Интернет реклама

Туристический форум Черниговщины
Категорія: Церкви Чернігівщини | Переглядів: 418 | Додав: chernigovec | Теги: історія храму, Чернігів, П’ятницька церква | Рейтинг: 5.0/1
Новости по теме: «Гетьманська столиця» сказала своє Слово
Палац Рум'янцева-Задунайського у Вишеньках щороку руйнується
Акція «Подаруй Батуринському заповіднику експонат»
У Чернігові завершив свою роботу Міжрегіональний Музейний форум
Жемчужины классической музыки представляют экскурсантам во дворце К.Разумовского
Запрошуємо на відкриття виставки "Море починається з вітрил"
На Черниговском Детинце установили новые торговые павильоны
Нові археологічні дослідження Чернігівщини. Фото
В Чернигове открылась выставка Олександра Волощука
50 днів до Євро-2012. Чи готовий Чернігів до прийому туристів?
В Чернигове представят музей шоколадного искусства
В художньому музеї відкрилася виставка "Подих космосу"
Заповідник "Чернігів Стародавній" готується до дня пам’яток історії та культури
В центрі Чернігова встановили українську диво-писанку
Колекція Менського краєзнавчого музею поповнилася зразками холодної і стрілецької зброї XIX – XX століть
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:

Каталог туристических ресурсов