Під час екскурсії до Шестовицького археологічного табору нам вдалося поспілкуватися з завідувачем кафедри історії та археології України Національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка Володимиром Коваленко. Він розповів про свою давню мрію стосовно розбудови туристичної інфраструктури на місці Шестовицького «Городища». «У 2008 році відбудовано Батурин, другим етапом проекту буде відновлення замку часів Мономаха у Любечі, а третім етапом відновлення, сподіваюся, буде Шестовицьке «Городище».
Володимир Коваленко наголосив, що на відміну від попередніх етапів реконструкції, хотілося щоб у Шестовиці Чернігівського району постав принципово «живий театр». У цьому «живому театрі» постійно жили б учасники фестивалю «Коровель», постійно працювала б музейна експозиція та жили ремісники. Наприклад, ковав би тут цікаві речі часів Київської Русі та реалізував би їх на місці, гончар робив би горщики тих часів, ювелір би виливав прикраси, які б тут же на місці продавав би їх туристам.
Та найголовнішою складовою «живого театру» був би ресторанчик, в якому б готували давньоруські страви на замовлення найвибагливіших туристів. За його словами, у Шестовиці потрібно почистити озерце, запустити рибу, яку би міг спіймати будь-який турист та прийти до ресторану, де б її приготували на його очах за давньоруськими рецептами. А справжньою родзинкою такого комплексу має бути надання незвичних послуг для туристів: бої на мечах, полювання з арбалетом, стріляння з луку, кидання сокири та катання на конях.
Втім, найголовнішою проблемою створення даного ресторанно-розважального закладу є великий брак коштів. Тому єдиним виходом із даної ситуації є пошук потужного інвестора, який би втілив давньоруську ідею у життя.

Интернет реклама