Ці споруди, як правило, будувалися на честь видатних подій і лише іноді – на честь видатних людей та постатей. Тріумфальні арки являли собою монументальні брами з одним або трьома арковими отворами, котрі прикрашали скульптурами, рельєфами та пам’ятними написами.
З історії відомо, що перша Тріумфальна арка виникла у Стародавньому Римі – арка Тія (81). Потім будівництво арок стало масовим. Так були побудовані у Парижі (1886 р.), Москві – Тріумфальна брама (1827-1834), Ленінграді – Навська тріумфальна брама (1833 р.) Перша споруда такого плану з'явилася на чернігівській землі у 1787 році. Її звели у Новгороді-Сіверському у зв’язку з проїздом через місто імператриці Катерини II.
Втім, у Чернігові свого часу було встановлено аж чотири тріумфальні арки: неподалік Красного мосту, на розвилці доріг, що вели на Київ та Любеч, через річку Кордівка і при в’їзді до Чернігова з боку Києва. Тріумфальна арка, зображена на дореволюційному знімку, стояла по вулиці шосейній (нині пр-т Миру) між Валом і сквером, що прилягає до Катерининської церкви. Як бачимо, чернігівська арка не вирізнялася особливою помпезністю, навпаки – вона була дуже проста і скромна – має лише один арковий отвір.
З часом арка під впливом атмосферних явищ почала псуватися та втрачати своє первісне обличчя. Коштів на ремонт у місцевої влади, очевидно, бракувало. Та, власне, як і всі інші, вона почала втрачати свою історичну цінність. Коли тріумфальну арку знесли, достеменно встановити не вдалося, але на початку сторіччя арки вже не було. Її зображення можна побачити лише на старих чернігівських листівках, які збереглися до наших днів.
Там, де колись вона стояла, пролягла асфальтова магістраль. З одного боку, як і в прадавні часи, знаходиться Вал, з іншого – сквер з погруддям Фрунзе.
Під цією аркою свого часу проходили гості Чернігова – досить великі і поважні люди – адже стародавнє місто полюбляли відвідувати навіть російські царі.
У 1706 році, щоправда, тоді ще не було Тріумфальної арки, Чернігів відвідав Петро I. А прибув він сюди з Гомеля. На ночівлю зупинявся у маєтку полковника Полуботка. З нагоди перебування царя у кафедральному соборі було відслужена молебень.
У січні 1787 року у Чернігові побувала імператриця Катерина II. Вона пробула одну добу і відстояла молебень.
Князю Потьомкіну так сподобався мелодійний дзвін церкви Іоанна Богослова, що він наказав зняти дзвін і везти його поперед себе. Дзвін везли доти, доки князь раптово не помер. Після цього його відправили до Чернігова, але, на жаль, дзвін до наших днів не зберігся.
Зустрічав Чернігів Павла I 7 жовтня 1781 року, коли той ще був тільки спадкоємцем. Зупинився він у заміському архієрейському будинку, побував у храмах. А на честь цих відвідин у Чернігові збудували Тріумфальні ворота.
Цього ж року місто відвідав майбутній імператор Олександр I разом з братом – великим князем Костянтином Павловичем. Після цього Олександр I ще двічі відвідував Чернігів.
Двічі побував у Чернігові Микола I – у 1837 та 1852 роках. За останнім разом імператору сподобався зразковий порядок у Чернігові. За це, цивільному губернатору генерал-майору Гессен було підвищено звання до генерал-губернатора.
Під час своєї поїздки за кордон у Чернігові побував і Олександр II. Це було 7 жовтня 1857 року. Цар, звичайно, не підозрював, що в цьому місті через десять років навчатиметься його майбутній вбився Микола Кибальчич.
У 1895 і 1911 роках місто відвідав цар Микола II. Прибув він з Києва пароплавом «Головачов». На Соборній площі царя вітали близько десяти тисяч чернігівців.
Неподалік Тріумфальної арки у сквері чернігівці встановили пам’ятник Олександру II та Олександру III. Згодом вони були знищені більшовиками.