"Мамаєва Слобода" запрошує ХІ Міжнародного фестивалю циганського мистецтва "Амала-2010" - 15 Вересня 2010 – Чернігів для туриста
Середа, 07-Грудень-2016, 20.16.18
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Анонси подій [222]
Всеукраїнські заходи [96]
Туристические отчеты [23]
Виставкова діяльність [81]
Знаменні дати [67]
Конкурси, змагання [48]
Новини турбізнесу [496]
Новини Євро 2012 [80]
Події міста [215]
Регіональні заходи [215]
Церкви Чернігівщини [13]
Суспільство [83]
Сторінки історії [153]
Оголошення [66]
Реклама
Новости туризма
Останні статті
Мы Вконтакте
Посилання

Новое на форуме
Туристичні блоги
Фото Чернігівщини
Статистика

Яндекс.Метрика

Пошук
Головна » 2010 » Вересень » 15 » "Мамаєва Слобода" запрошує ХІ Міжнародного фестивалю циганського мистецтва "Амала-2010"
14.23.28
"Мамаєва Слобода" запрошує ХІ Міжнародного фестивалю циганського мистецтва "Амала-2010"
На "Мамаєвій Слободі" 19 вересня 2010 року о 16-00 відбудеться офіційне відкриття ХІ Міжнародного фестивалю циганського мистецтва "Амала-2010". Девіз фестивалю: "Дух циганської свободи - на козацькій Слободі"!
Для зближення всіх людей нашої величної і красивої Батьківщини на ймення Україна, рівно як і керуючись спадковим прадідівським звичаєвим правом жити на отній землі власним національно-культурним життям, представник Великого циганського народу Народний артист України Ігор Крикунов та Великого українського народу козак Левушківського Куреня Війська Запорозького Низового Костянтин Олійник прийняли обопільне рішення щодо розгортання числа 19 місяця вересня року Божого 2010 в самому серці столиці обіч витоку легендарної річки Либідь на теренах козацького селища «Мамаєва Слобода» крилатих циганських шатрів Міжнародного мистецького табору під гордою назвою «Амала».
Дух циганської свободи – на козацькій Слободі!

Очільником циганського театру «Романс» народним артистом України Ігорем Крикуновим таке рішення прийнято невипадково, бо ж в самому центрі селища «Козака Мамая» росте справжнісіньке «громове дерево». Це опалене потужним ударом блискавки дерево чорноклена. Воно не зламалось, не розкололось від нищівного вогненного удару навпіл, а зберегло для нас свою життєдайну магічну силу. Як і це «громове дерево», циганський народ неодноразово витримував нищівні удари долі та був змушений століттями поневірятися світами, але попри все залишається незламно вірним прабатьківським традиціям й продовжує нести в цей світ свою самобутню культуру, прагнучи гідного місця під сонцем…

Саме тут – під розлогою кроною «громового дерева», гілля якого є живим втіленням символу нескореності волелюбного духу, й розташовуватиметься головна сцена святочного дійства – XI Міжнародного фестивалю циганського мистецтва «Амала-2010».

Тож 19 вересня 2010 року о 16 годині центральна брама козацького селища «Мамаєва Слобода» відчиниться для відвідувачів. Гостей на вході танцями і піснями зустрічатимуть учасники циганського хору «Кияни», українського народного хору «Либідь» та ансамблю танцю «Відродження».

Прогулятися вулицями козацького селища можна як пішки, так і на конях: верхи, в циганській кибитці, на козацькому возі – одним словом, як кому заманеться. Адже ж з давніх-давен так повелося, що ні циган, ні козак не уявляв свого життя без коня. Кінь для обох був уособленням неуярмленої волі… Саме тому «знаючий» циган Петро продемонструє гостям, як слід було б коней купувати, аби потім не було потреби «дарованому коню в зуби заглядати».

Мандруючи вулицями козацької слободи, гості за водяним млином на леваді надибають справжнісінький циганський табір. Кибитки, вогнища, коні, лемент дітей, кури, гуси, запашні циганські страви, люди в строкатих національних костюмах і, певна справа, пісні… Циганський табір гостинно зустріне всіх охочих відчути правдивий дух свободи і романтики, навіч познайомитись з побутом, культурою і традиціями волелюбного циганського народу, який прагне поваги, визнання і толерантності суспільства.

Дорогою до табору охочі зможуть побувати у садибі титаря (церковний староста), де народна циганська майстриня Людмила Кірпарьова представить свої унікальні роботи – вишивані ікони, котрі вона люб’язно погодилась виставити на аукціон.

На роздоріжжі між «Шинком – коса над чаркою», садибами коваля та гончара гості здибають циганських та українських майстрів народних ремесел та промислів. Кожен, хто забажає, зможе власноруч виготовити підкову на щастя або ж змайструвати чи виліпити з глини щось кумедне і витіювате, аби потім було можна похизуватись перед близькими своїми творчими здібностями. «Ліниві» ж зможуть придбати сувеніри тут же на ярмарку безпосередньо в народних майстрів, яких буде чимало.

Між перекупками на ярмарку можна буде зустріти і відомих циганських ворожок, котрі зупинилися на ночівлю в української знахарки і травниці Насті Певної. Тож завітавши до хати ворожки, що стоїть під вербою біля вітряка, кожен бажаючий матиме нагоду в більш невимушеній атмосфері поспілкуватися з циганськими чорноокими ворожками, які уславились по всьому світі своїм даром передбачати майбутнє, пророкувати щастя-долю та зцілювати душу.

Ті ж із гостей, хто на цей час добряче поярмаркував, запроста вип’ють могорич на околиці козацького селища під густими кронами яблунь і груш, де розташовані столи «Шинку – коса над чаркою». Як то кажуть, «там, де чарочка, там і шкварочка». Бо хто ж відмовиться принагідно скуштувати справжньої медовухи, слив’янки чи вишняку? І козаки, і цигани ними завжди полюбляли змочити спрагле горло.

Тож гуляємо! Гостей прибуває!

Для дітлахів надзвичайно яскраву програму запропонують веселі учасники свята – улюблені герої циганських і українських казок (аніматори-ляльки). Таким чином, розваги для наймолодших гостей будуть на будь-який смак. Бо ж очолюватиме це дійство один із найвідоміших акторів і виконавців народних українських і циганських казок – аж сам пан Сашко Лірник.

З урочища, в якому розкинулось козацьке селище «Мамаєва Слобода», бере початок річка Либідь. Вода Либіді утворює невеличке озеро на ймення Красавиця, густо поросле очеретом-рогозою та вкрите білими лілеями й лататтям. На кладці чи місточку неодружені дівчата прив’язуватимуть червоні стрічки та загадуватимуть бажання, що неодмінно збудуться. Адже саме в цей час на острові Кохання на попередньо облаштованій імпровізованій сцені буде відбуватись справжнісінький інструментальний марафон – концерт віртуозів циганської музики. І не тільки циганських. Бо ж в цьому феєричному дійстві на сцені острова Кохання братиме участь Народний артист України Ігор Завадський.

18:00 – циганське свято у козацькій слободі набирає обертів. «Неочікувано» для всіх циганська родина тут же ж на слободі вирішила відсвяткувати своє весілля. То хто ж відмовиться від нагоди ще раз завітати до табору та розділити з друзями радість сімейного свята? А відтак, зустріти весільний поїзд, привітати молодят, побажати їм щастя-долі зможе кожний, хто в цей час трапиться на дорозі запального циганського весілля!

18:55 – дзвони козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці ударом у Благовіст сповіщають про початок офіційної частини – відкриття XI Міжнародного фестивалю циганського мистецтва «Амала-2010».

На головну сцену, котра розташована під кроною «громового дерева» в центрі козацького селища «Мамаєва Слобода», піднімаються гості і учасники свята. Президент фестивалю – Народний артист України Ігор Крикунов – виголосить промову. Свої вітання по черзі висловлять запрошені гості. А вже потім… Один за одним на сцену піднімуться учасники фестивалю: найвідоміші колективи і виконавці з України, Угорщини, Росії, Польщі… Вони подарують глядачам найкращі зразки світового циганського мистецтва – запальні циганські народні і сучасні пісні, романси, гарячі танці, інструментальні композиції. Не обійдеться, звичайно, і без відомих українських пісень. Треба тільки почути, як циганський театр «Романс» співає «Ой, на горі цигани стояли»! А чому б і ні? Адже Україна живе в серці кожного справжнього цигана.

Коли фестивальна програма дійде кінця та в нічному небі над витоком річки Либідь розстелиться зоряне шатро, прозвучить гімн фестивалю «Амала»!

Свято продовжиться феєричним дійством на воді. Згодьтесь – це справжня романтика! Коли хлюпоче вода річки Либідь, вдаряючись об борти козацьких човнів, нічна казка кохання, спалах почуттів і пристрастей підсилюються. Саме в цей момент артисти Київського театру юного глядача подарують всім, хто в той час буде на слободі, «Лісову пісню».

Час невпинно спливає. У вирі нічної романтичної зажури щира циганська душа попроситься до танцю. З танцювальної толоки на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» під звуки циганських скрипок і гітар, троїстих музик і сучасних мелодій, ми будемо просити Вас не поспішати додому.

Адже свято духу циганської свободи на козацькій слободі триватиме до «третіх півнів».

Щоб стати учасником свята, потрібно:

1. Придбати квиток вартістю 80 гривень в касі театру «Романс» (тел.: 277 87 97), або в касі «Мамаєвої Слободи» (тел.: 361 98 48, e-mail: kozakmamay@mamajeva-sloboda.ua, сайт: http://www.mamajeva-sloboda.ua
2. Дотриматись дрес-коду: елементи циганського або українського вбрання. Це може бути вишиванка, хустка, квітка чи яскрава стрічка на голові, капелюх, кушак, тощо.
3. Неодмінно мати при собі гарний настрій і червінці в гаманці, щоб можна було взяти участь у аукціоні, придбати на згадку сувенір або поласувати чимось смачненьким в «Шинку – коса над чаркою».
4. Попередня акредитація для журналістів – обов’язкова (тел.: 361 98 48, e-mail: kozakmamay@mamajeva-sloboda.ua).

Категорія: Анонси подій | Переглядів: 729 | Додав: chernigovec | Теги: Амала-2010, циганський фестиваль, Мамаєва Слобода | Рейтинг: 0.0/0
Новости по теме: Вічна пам'ять Героям Чернігівщини. Відео
Программа открытия туристического сезона 2015 в Чернигове
Обговорено перспективи розвитку туризму в Україні і на Чернігівщині під час війни на Донбасі
В Чернигове обсудят угрозы и перспективы развития туризма в условиях военной агрессии РФ
В художньому музеї відбувся благодійний концерт на підтримку української армії
Чернігівщина вшанувала 97-у річницю бою під Крутами. Фоторепортаж
План заходів з нагоди відзначення 97-ї річниці бою під Крутами
29 січня - всі у Крути
Сегодня Сосницкий литературно-мемориальный музей А. П. Довженко празднует свое 55-ти летие
Загадочная Черниговщина: от Сновянки до Мезина. Фоторепортаж
Верховная Рада Украины хочет изменить существующий закон о туризме
В Киеве состоялись сборы Черниговского землячества 2015
У Чернігівському історичному музеї відкрилася нова експозиція про бійців АТО
Гетманская столица приглашает на Рождество в Батурин
На Різдво у Чернігові відкриється фестиваль «Чернігівська коляда - 2015»
Погода, Новости, загрузка...
Всього коментарів: 0
avatar