Цього року фестиваль слов’яно-варязької культури та історичного фехтування «Коровель» поруч з селом Шестовиця Чернігівського району проводиться десятий раз.
Отже, «Коровель-2010» - ювілейний. Напевно, він матиме якісь родзинки. Та й взагалі цікаво довідатися, з чого все колись починалося. Про це ведемо розмову з незмінним головою оргкомітету фестивалю Геннадієм Обушним.

- Пане Геннадію, як народилася ідея проведення цього заходу?

- Ідеєю проведення фестивалю саме на цьому місці завдячуємо Олександру Суботіну. Це найбільш авторитетний тренер з історичного фехтування, тренер збірної команди України, яка досягла максимальних успіхів, виграла чемпіонат СНД. Він сам - харків’янин, але доля та сімейні обставити привели його до Чернігова, тут він організував і федерацію, і клуб, але згодом повернувся до Харкова. Однак ця традиція збереглася. А згоду на проведення найпершого фестивалю давав Володимир Коваленко – відомий археолог, завідувач кафедри історичного факультету ЧНПУ, керівник міжнародної археологічної експедиції в Шестовиці. Ну, а третьою людиною, яка причетна до появи «Коровелю» був я. Я взяв на себе організаційну роботу. Так що «отців засновників», будемо вважати, троє.

- Коровель – це реальна історична назва?

- Жодних писемних джерел, які її підтверджують, археологи, на жаль, поки що не знайшли. Однак легенди зберегли назву Коровель. Поселення в цьому місці було одне. В перекладі з давньоскандинавської мови «коровель» – це долина, яка поросла лісом. Так воно і є. Десна в той час була під тим самим мисом, де зараз ведуть розкопки археологи, адже вона кожні 500 років змінює русло. За півтисячоліття річка, напевно, повернеться ближче до лісу.

- Яке в нас на фестивалі зараз століття? І кого тут можна зустріти?

- «Коровель» задумувався, створювався і розвивається в історичній епосі ХІ-ХІІІ ст.ст Це час перебування на цій території найманої варязької дружини київського князя. Вони жили там, де зараз розташований табір археологів. Це було найбільше поселення варягів за межами Скандинавії та в Європі взагалі. Коли все починалося десять років тому, ми проводили перший фестиваль поруч з табором Міжнародної археологічної експедиції. А потім вирішили відокремитися, аби не змішуватися з наметами науковців, студентів тощо. Ми прагнули витримати певний дух і стиль епохи. Були намагання розгорнути фестиваль в інші історичні епохи, в до слов’янські часи, в більш пізні епохи, однак не вийшло. Так що на сьогодні у нас чіткі часові рамки, втім, регіон ми не обмежуємо. Якщо до нас приїздять «японці» з Х ст., ми їх приймаємо. Досить багато буває також кочовиків, представників «татарських» клубів (наприклад, це «Алтин кумен» з Мінська).
Шестовиця збирає войовничих жінок

- А хто вже приїхав у день офіційного відкриття?

- До нас добралися хіба що 30% учасників. Два російських клуби з Брянська, які зараз вивантажують свої речі, не встигли до відкриття, тому що їх затримали на митниці годин на 12. Білоруські учасники мають під’їхати завтра чи сьогодні до вечора. Українські учасники також не всі зібралися - багато кого серед тижня просто не відпустили з роботи. Адже ці люди вже сформувалися як особистості, мають професії, і своєю роботою дорожать. У нас зараз зареєструвалися представники 25 клубів, поки що це близько 150 учасників. Це клуби бойові, стрілкові, один клуб – з реконструкції побуту (Харків), клуби реконструкції, які не будуть брати участь у бойових змаганнях, але візьмуть участь у конкурсі костюмів.

- Які цього року запроваджені нововведення?

- У нас відбудуться потужні змагання з тріатлону – історичного багатобор’я. Змагання включають три дистанції по 500 м з бігу, одна дистанція – з метання короткого спису, а також стрільбу з лука. За такої спеки, повірте, це зовсім нелегко. Якщо набереться понад чотири жінки-учасниці, відбудеться жіноча бойова номінація – «щит-меч» і «меч-меч». Вона у нас проходить не щороку, але буває.

- Гостей з інших країн очікуєте? Маю на увазі країни Європи, зокрема – скандинавські.

- Якщо приїдете в п’ятницю-суботу, можете зустрітися з Надзвичайним і Повноважним послом Норвегії в Україні. Пан посол планує приїхати з дружиною, вона росіянка, родом з Москви, їхні доньки були в нас минулого року. Гість буде жити в таборі археологів три дні. Йому цікаво, адже за першою освітою він археолог. Хтось із послів приділяє нам увагу щороку. Зокрема, на фестивалі побували представники дипкорпусу Норвегії, Швеції, Росії. Учасники зі скандинавських країн – нащадки справжніх вікінгів - були б раді приїхати. Вони просять, аби ми сплатили їм дорогу, адже зазвичай такими справами захоплюються люди незаможні. Але для нас це надзвичайно складно.

- А в яких майстер-класах можуть взяти участь гості та учасники фестивалю?

- Це співи, гончарство, виготовлення одягу, стародавні танці. Конкурс менестрелів відбувається щовечора у вигляді концерту. Так що запрошую!

- Ви кожного року підтримуєте це фестиваль, чи не забагато з ним клопоту? – звертаюся із запитанням до Валентини Заліської, голови Шестовицької сільської ради.

- За клопоти говорити не будемо, це все вирішується в процесі роботи, так що все нормально. А фестиваль цей ми дійсно підтримуємо постійно, ось уже упродовж 10 років. Навіщо? Ви ж самі розумієте - сюди приїздять гості, учасники з різних регіонів України і навіть різних країн, і нам це дуже приємно. Подивіться, які гарні тут місця, тож нехай люди відпочивають!

Интернет реклама