Головна » 2010 » Вересень » 23 » Чернігівці привітали Герарда Кузнецова з ювілеєм. Фото
21.44.27
Чернігівці привітали Герарда Кузнецова з ювілеєм. Фото
23 вересня у військово-історичному музеї відбулася зустріч з «Почесним громадянином» міста Чернігова – Герардом Олексійовичем Кузнецовим. Цього дня відомий археолог та краєзнавець святкує ювілей – 85 років з дня народження. З цього приводу, у військово-історичному музеї відкрилася виставка «Почесний громадянин», яка ознайомила відвідувачів з буремним життям Герарда Олексійовича. Адже Герард Олексійович у минулому підпільник, партизан і фронтовик, а нині - член президії міської ради ветеранів, голова міської ради партизанів і підпільників, почесний член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Саме завдяки йому, єдиному організатору і керівникові пошукових експедицій в області, тут до сих пір не згорнута пошукова діяльність. Герард Олексійович вважає своїм обов'язком продовжувати розпочату відразу після війни справу, адже він - один з небагатьох очевидців драматичних подій, які розгорнулися в Чернігові в 1941 році. Тоді Герард Кузнєцов був 15-річним хлопчиком .. Перед початком огляду експозиції виставки, привітав ювіляра директор Чернігівського історичного музею – Сергій Лаєвський. Тож, побажаємо удачі Герарду Олексійовичу у його святій справі. Побажаємо удачі його товаришам і однодумцям - чернігівським лікарям, інженерам, приватним підприємцям, співробітникам міліції і школярам, які активно беруть участь в експедиціях і допомагають пошуковикам. Сьогодні, коли лави ветеранів та очевидців битв Великої Вітчизняної війни тануть на очах, несучи з собою безцінні спогади і свідчення тієї війни, робота таких людей, як ветеран Герард Кузнєцов, особливо важлива - важлива не тільки для ветеранів, а й для майбутніх поколінь.
Видно, пан Історик пише про те, що знає. Адже у відкритих судових засіданнях було названо німецьке формування "Вікдо", якому підпорядковувалась меблева фабрика, де працював Кузнєцов. У своїх мемуарах він і сам про це пише. До того ж, там же він розповідає про свою дружбу з поліцаєм на ім'я Віктор, який розповідав йому про свою участь у каральній акції у Городні. Кузнєцов сам розповідає про свою дружбу з шофером гестапо. Він також пише, що його матір після визволення Чернігова міський прокурор назвав матір'ю зрадника, коли вона прийшла до прокурора із скаргою на те, що її викинули з квартири. Пише Кузнєцов і подробиці про німецького командира 136-го охоронного батальйону без посилань на архіви або спогади людей. Враження, що він цього німця добре знав. Про все це говорилося на судах, але Кузнєцов та його адвокат нічого не зробили, аби довести протилежне. Через вісім років відкриються документи, які сьогодні закриті, і тоді Правда щодо Кузнєцова стане ще більш конкретнішою. А йому треба звертатися до Бога за вибаченням хоча б за те, що безпідставно оголосив себе підпільником.
Г.Кузнецов не має відношення до підпілля в Чернігові ніякого відношення - після звільнення Чернігова в 1943 році відповідні органи збирали звіти та свідчення про підпілля, залишились документи про членів піддпілля, які були складені в 1941 році. Г.Кузнецов під час окупації був у призивному віці, а тому він нам не скаже ким він був насправді в Чернігові під час окупації. В суді він так і недовів цього, єдиний документ про роботу на меблевій фабриці датується травнем 1942 року, в інших списках до травня та після травня його пріхзвище відсутнє. Г.Кузнецов не партизанив на Чернігівщині. У архівних справах загону Бовкуна, куда він прийшов, він не значиться - у списках не має, присяги не складав. А ось у справах Шукаєва дещо знаходиться. Але дивним чином спогади Кузнецова не збігаються зі звітом самого Шукаєва - дивись звіти в Києві в архіві громадських обєднань. Г.Кузнецов не був у числі військових формувань 1-го Українського фронту і не може бути фронтовиком з вересня 1944 по травень 1945 р. - зазначені ним та в його документах номери військових частин (261 сп 7сд, 1-й гв.кавкорпус та ін.) відсутні в офіційному переліку цього фронту, а бо на час його прибуття (по складеним його пізніше документам) вжу раніше були розформировані. Його поранення теж має сумнівне походження - 18 квітня 1945 одержав поранення у Ротенбурзі, який вже раніше був звільнений військами 2-ї армії Війська Польської. У книзі Г.Кузнецова вказано, що треба казати правду. якою б вона гіркою не була!!!!!
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
