В Чернігові науковці шукають поховання князя Ігоря Чернігівського та Київського, який правив за часів Київської Русі у XII столітті.
Ініціював пошук поховання російський письменник Юрій Сбітнєв на прохання голови ради директорів "Балтійської будівельної компанії" Ігоря Найвальта, який будує храм на честь князя Ігоря в Передєлкіно, селі на околиці столиці Росії.

Останки Великого князя потрібні росіянам, аби потім взяти до новозбудованого собору частину його мощей.
За однією з версій князь Ігор був похований на території Спасо-Преображенського храму, що розташований в історичній частині Чернігова. Саме там шукає останки святого Юрій Сбітнєв.

Проводити археологічні розкопки на цій терит... Читати далі »

Самой знаменитой церковью Седнева всегда считалась деревянная Георгиевская – и из-за уникальных особенностей архитектуры, и благодаря мистическому ореолу, связанному со съемками «Вия». Однако не меньше тайн до сих пор хранит в себе и другой седневский храм – каменная Воскресенская церковь, в подземельях которой было найдено 44 мумии!
В 90-х годах ХVIІ столетия в Седневе под Черниговом основал свое имение черниговский казацкий полковник Яков Кондратьевич Лизогуб. Около 1692 г. он построил здесь церковь Рождества Богородицы – один из наиболее ранних ... Читати далі »

У Біблії згадуються імена дванадцяти учнів Ісуса Христа. Андрія називають у списках апостолів в Євангеліях від Матфея, Марка і Луки, а також у Діяннях апостолів.
Андрій був одним з найшановніших учнів Ісуса Христа. Він був рідним братом апостола Петра. Удвох брати займалися рибальством у Ґалілейському озері. Одного разу Ісус Христос ішов і побачив братів, які ловили рибу. Тоді він покликав їх: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей». Першим він звернувся до Андрія, тому й прозвали його Первозванним. Після розп’яття Ісуса Христа, апостоли р... Читати далі »

Розвиток освіти на Україні у кінці XVІІІ століття не був би можливий без діяльності духовних семінарій розташованих на землях сучасної України.
Характерно, що у 60-х та 70-х роках XVIII століття, на території семі полків Гетьманщини діяло 866 шкіл, тобто одна школа припадала на кожну тисячу душ місцевого населення.
Цікаво, що станом на 1750 р., на Лівобережній Україні діяли Київська духовна академія, Чернігівський та Харківський колегіуми, та дві семінарії – Переяславська та Полтавська. Останні за обсягом викладання дорівнювали середньові... Читати далі »

Более 100 лет назад, в доме где расположен Черниговский кооперативный техникум, действовало учебное заведение.
Этим средним учебным заведением было реальное училище. Известно, что размещалось реальное училище в двухэтажном, каменном, Г-образном в плане здания. Дом сочетал композиционные приемы классицизма и декоративные средства, которые были свойственны архитектуре модерна конца 19 - нач. 20 века. Архитектором этого дома был Д. В. Савицкий. Учебно-воспитательный процесс в нем начался в 1902 году.
В начале 1915 года реальное училище имело... Читати далі »

Мальовниче місто Седнів має свою досить цікаву історичну спадщину. Седнів розташований за 25 кілометрів від Чернігова. Саме з цим містечок пов’язане перебування Леоніда Івановича Глібова відомого українського поета-байкаря і діяча культури 19 століття. Народився майбутній письменник у 1827 році, в с. Веселому Подолі, зараз це село знаходиться на Полтавщині.
1849-55 роки навчання майбутнього літератора у Ніжинському юридичному ліцеї, саме під час навчання він спробував себе як письменник. Свої вірші він друкував у Чернігівський газеті "Черниговские губернские ведомости”. Через три роки, а саме 1858 року він розпочинає викладацьку роботу у Чернігівській гімназії.
У 1859 році Леонід Іванович Глібов п... Читати далі »

Гармати залишились з 18 століття і досі прикрашають чудове місто. Вони являються пам’ятним знаком на честь учасникам війни 1708-1709 років.Знаходяться вони у сквері, у центральній частині міста.
Городня з 1654 року входила до Седнівської сотні, а 1705 року стає сотенним містечком Чернігівського полку. В цей час місто поступово розростається. В цей час у містечку налічувалося 43 двори. Жителі займалися сільським господарством – вирощували жито, гречку, просо, овес. Діяло чотири водяні млини і п’ять вітряків. Було розвинуте винокуріння. Найпоширен... Читати далі »

Яскраві представники інтелігенції впливали на культурне життя українського суспільства. Цілком зрозуміло, що саме вони увійшли в історію Чернігівщини, як видатні постаті. Саме про таку особистость і піде мова. М. Ге увійшов в історію Чернігівщини як талановитий художник. Микола Миколайович Ге народився у Воронежі 1831 року. Життя і творчість митця пов’язані з Україною. Він закінчив Київську гімназію, з 1847 року навчався в Київському, 1848-49 роках – Петербурзькому університеті.
1851 року закінчив петербурзьку Академію мистецтв. Був одним із зас... Читати далі »

На розі вулиць Пролетарської та Леніна у місті Городня розташована могила Степана Даниловича Носа відомого лікаря, письменника, етнографа і фольклориста. Народився Степан Данилович 1829 року в с. Понорах, тепер Талалаївського району в сім’ї дрібних поміщиків. Закінчив 1854 року медичний факультет Київського університету. В 1858-63 роках жив у Чернігові, працював земським лікарем (оператором лікарняної управи). Вивчав історію, етнографію і фольклористику. Зібравши велику кількість прислів’їв, приказок, пісень, опублікував їх у “Черниговских губернских в... Читати далі »

Козацька старшина відігравала важливу роль у житті монастирів Північного Лівобережжя.Прикладом може слугувати Пустинно-Рихлівський Миколаївський монастир, заснований у 1666 р. поблизу містечка Понорниця чернігівським полковником В. Многогрішним. Його коштом були спорудженні перші дерев’яні будівлі обителі. Після великої пожежі 1754 р. монастир було відбудовано завдяки пожертвам Ф. Каченовського та П.Чижевського. У 1757 р. на подвір’ї було споруджено невелику Миколаївську церкву, а у 1754-1760 рр. – величний п’ятибанний Миколаївський собор... Читати далі »