Оподаткування іноземного і закордонного туризму пов’язане з віднесенням таких операцій до категорій експорту й імпорту послуг.
Якщо продаж туристичних послуг здійснюється за межами України нерезидентом, а надання - на митній території України, то мова йде про іноземний туризм, тобто, про експорт послуг. На відміну від експорту товару, що вивозять за межі України, експортовані послуги надаються на території України.
Таким чином, щоб застосовувати нульову ставку по ПДВ 1 , суб’єкт туристичної діяльності повинен:
Для споживачів, туризм - чудовий відпочинок; для тих, хто займається цією діяльністю - непоганий заробіток; а для держави, оподаткування туризму - вагомий внесок у бюджет. Податки з турфірм, їх групи і особливості оподаткування - тема нашої сьогоднішньої публікації.
Залежно від бази оподаткування, податки, збори, обов’язкові платежі, які зобов’язаний сплачувати суб’єкт турдіяльності, можна поділити на наступні групи (див. таблицю 1):
При реалізації туристичних послуг суб’єкт туристичної діяльності може виконувати обов’язки туроператора або турагента. Продаж всіх видів турів або послуг споживачам суб’єкти турдіяльності (туроператори) здійснюють самостійно або через турагентів. При реалізації суб’єктом турдіяльності власного або придбаного по агентським угодам турпродукту, відповідальність сторін за виконання своїх обов’язків перед партнерами і за якість послуг обумовлюється договорами (контрактами) про співпрацю. Суб’єкти турдіяльності організують надання турпослуг, керуючись законодавством України і законодавством країн своїх партнерів, і оформляють при цьому наступні документи:
Собівартість туристичного продукту - це вартісна оцінка матеріальних та інших витрат, які використовуються у процесі виробництва та продажу туристичного продукту, а також інших витрат на його просування та реалізацію.
Порядок групування та класифікації витрат, що включаються в собівартість туристичного продукту визначено Методичними рекомендаціями № 23. Згідно Методичних рекомендацій №23, витрати по виробництву туристичного продукту при плануванні та обліку групуються суб’єктами туристичної діяльності по елементам та статтям витрат. Слід відмітити, що в цьому відомчому нормативному документі є ряд суперечностей.
Тому доцільно розглядати класифікацію витрат суб’єкта туристичної діяльності згідно вимог П(С)БО №16 "Витрати". Розглянемо приклад віднесення витрат суб’єкта туристичної діяльності на собівартість туристичного продукту в момент їх нарахування згідно П(С)БО №16.
Сучасна індустрія туризму є однією із прибуткових і динамічних галузей світового господарства. На цей час в ній зайнято понад 260 млн. осіб, тобто кожен десятий працівник у світі, а до 2005 року кожна восьма працездатна людина в світі буде зайнята в цьому секторі економіки. Туризм дає близько 10% світового валового національного продукту, 7% загального обсягу інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% усіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами.
Туристична індустрія - сукупність різних суб’єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.
Ось і настала пора відпусток, і, отже, у великої кількості бухгалтерів у цю пору року з’являється багато роботи, пов’язаної з оформленням путівок. При цьому виникають найрізноманітніші питання, що стосуються придбання путівок, їх оформлення, оплати, видачі і т. д. На більшість з цих запитань ви знайдете відповідь у наведеній нижче статті.
Шляхи отримання путівок:
Перш за все визначимося з термінами, які безпосередньо пов’язані з даною статтею:
Підприємство - юрособа, платник зборів до Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності.
Постановою КМУ "Про порядок ліцензування підприємницької діяльності" від 03.07.98 р. №1020 встановлено, що термін дії ліцензії встановлюється органом, який її видає, тобто ліцензіаром, але термін дії ліцензії не може бути встановлено менш ніж на три роки.
Згідно з Постановою КМУ "Про розміри та порядок зарахування плати за видачу та переоформлення ліцензій на провадження певних видів підприємницької діяльності" від 04.01.99 р. №6, встановлено шкалу плати за видачу та переоформлення ліцензій.
Розмір плати за ліцензії встановлено диференційовано, залежно від:
- виду підприємницької діяльності, що ліцензується;
- суб’єкта підприємницької діяльності (юридична особа, фізична особа - підприємець), який отримує ліцензію.
У цій частині ми розглянемо базові питання стосовно ліцензій, особливості ліцензування різноманітних видів діяльності.
Визначення термінів
Для зручності наводимо терміни, які вживатимемо надалі: ліцензіар (ліцензійний орган) - державний орган, уповноважений вести ліцензування згідно з національним законодавством; ліцензіат (суб’єкт ліцензування) - юридична або фізична особа (індивідуальний підприємець), яка має ліцензію на провадження окремого виду діяльності.
До Держтуризмкурортів подається лист-повідомлення про зміну керівника, до якого додаються засвідчені керівником суб'єкта господарювання:
- копія протоколу зборів засновників або копія наказу про призначення нового керівника,
- копія диплому про вищу туристичну освіту або копія диплому про вищу освіту та копія трудової книжки, що підтверджує стаж роботи в туризмі не меньше 3 років.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
