
Чернігів – одне з найдавніших міст України. Як свідчать на основі археологічних досліджень вчені, він виник 1300 років тому. Перша ж письмова згадка про Чернігів, як про велике місто, друге на Русі після Києва, пов’язана з договором 907 року, укладеним між Візантією і Руссю після успішного походу князя Олега на Константинополь.
Із початку XI століття аж до монголо-татарської навали Чернігів був адміністративним, військовим, політичним, економічним, релігійним і культурним центром одного з найбільших давньоруських князівств.
На високих пагорбах Болдиних гір, над правобережною заплавою Десни, здіймаються зі сходу на захід золотоглаві храми, споруджені в різні періоди історії міста – Спаський собор XI століття, Іллінська церква,
Борисоглібський і Успенський собори XII століття, Троїцький собор XVII століття,
Катерининська церква XVIII століття. Окремо, в центрі міста, височить купол давньої
церкви Параскеви П'ятниці, спорудженої на зламі XII- XIII століть, як вважають Петром Милонєгом – відомим давньоруським зодчим.